Зараз на сайті

На сайті один гість та немає учасників

Статистика відвідувань

mod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcounter
389
924
3984
23511
511314
192.168.0.146

Соціальні мережі

Share

Оновлено Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк Міністерством юстиції України наказом від 2 жовтня 2019

Рейтинг користувача:  / 0

Оновлено Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації

 

Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк


 

Міністерством юстиції України наказом від 2 жовтня 2019 року № 3069/5 «Про внесення зміни до пункту 10 розділу III Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації» оновлено Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Міністр юстиції України, його перший заступник або заступник Міністра з питань державної реєстрації зможуть повернути скаргу на повторний розгляд комісії з мотивів невідповідності висновку вимогам законодавства та/або якщо комісія не дослідила обставини скарги в повному обсязі. За потреби повторний розгляд відбуватиметься з повторним викликом сторін.

За результатами повторного розгляду подаватиметься новий висновок, у якому враховуються або відхиляються зауваження Міністра юстиції, його першого заступника або заступника Міністра з питань державної реєстрації з відповідним обґрунтуванням.

Крім того, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 6 вересня 2019 року № 2825/5 «Про затвердження Змін до Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації» також було внесено зміни до Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Зміни торкнулися структури та складу комісії, прав та обов'язків її членів, а також порядку її роботи.

До складу комісії входитимуть заступник Міністра юстиції України з питань державної реєстрації, посадові особи структурних підрозділів апарату Мін'юсту за напрямом державної реєстрації, а також можуть входити за згодою представники інших державних органів, громадських об'єднань, інші особи. Головою та секретарем комісії визначатимуться посадові особи Мін'юсту.

Доповідача за скаргою визначить голова комісії за принципом рівномірного розподілу скарг між членами з урахуванням розташування їх прізвищ у списку відповідно до абетки та черговості надходження скарг.

Мін'юст забезпечуватиме звуко- та відеофіксацію засідань комісії.

За спільним узгодженим рішенням скаржника (його представника) та суб'єкта оскарження останні зможуть самостійно проводити звуко- та відеофіксацію роботи комісії з питання, що розглядається, крім заслуховування доповідей членів комісії, внесення ними пропозицій, їх обговорення та голосування.

За нерозмитне невчасно авто з іноземною реєстрацією оштрафують на 170 тисяч грн

Рейтинг користувача:  / 0

Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк

 

З 22 серпня 2019 року діють нові штрафні санкції за порушення при переміщенні транспортних засобів в митних режимах тимчасового ввезення і транзиту.

До цього часу власники автомобілів з іноземною реєстрацією мали змогу оформити свої автівки та уникнути таких штрафів. Саме з цією метою і було відтерміновано до серпня запровадження посиленої адміністративної відповідальності за порушення при ввезенні транспортних засобів.

За новими правилами у разі перевищення строку доставки транспортних засобів особистого користування та комерційного призначення від 20 до 30 діб передбачено штраф у розмірі 85 тис. грн. Якщо строк перевищено більш ніж на 30 діб, а також у разі втрати або розкомплектування транспортного засобу розмір штрафу сягатиме 170 тис. грн або конфіскація таких авто.

Аналогічні розміри штрафів і при перевищенні строків тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та комерційного призначення. Так, перевищення від 20 до 30 діб - сума штрафу складатиме 85 тис. грн, понад 30 діб, також у разі втрати або розкомплектування транспортного засобу - 170 тис. грн або конфіскація.

 

Крім цього, передбачено відповідальність за передачу транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння або розпорядження іншій особі, а також використання такого транспортного засобу у комерційних цілях. При такому порушенні доведеться сплатити штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 34 тис. грн.

Виконавець відкриє провадження без авансового внеску, але виставить рахунок на витрати Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк Наказом Міністерства юстиції України від 16 липня 2

Рейтинг користувача:  / 0

Виконавець відкриє провадження без авансового внеску, але виставить рахунок на витрати

 

Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк

 



Наказом Міністерства юстиції Українивід 16 липня 2019 року № 2165/5 «Про затвердження Змін до деяких наказів Міністерства юстиції України» (далі – наказ № 2165/5) оновлено деякі свої накази щодо виконавчого провадження в частині сплати стягувачем авансового внеску.

У наказі Міністерства юстиції від 24.03.2017 № 954/5 «Про встановлення розміру плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження» установлено, що плата за користування цією системою органами ДВС здійснюється за рахунок стягнутих з боржника за цим виконавчим провадженням коштів на витрати такого провадження.

В Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 р. за N 489/20802, оновлено розділ III щодо загальних умов і порядку здійснення виконавчого провадження. З дня набрання чинності наказ № 2165/5, заява про примусове виконання рішення подаватиметься до органу ДВС або приватного виконавця в письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа. Прибрано положення щодо сплати стягувачем авансового внеску.

У заяві про примусове виконання рішення необхідно буде зазначити такі відомості:

назву і дату видачі виконавчого документа;

прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові стягувача;

дату народження та адресу місця проживання чи перебування стягувача;

РНОКПП або серію та номер паспорта (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття РНОКПП і повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) стягувача;

номер телефону стягувача;

спосіб перерахування стягнутих з боржника грошових сум (у разі виконання рішення про стягнення коштів);

реквізити рахунку, відкритого в банку або в іншій фінансовій установі, для отримання стягнутих з боржника грошових сум (за наявності).

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо).

До заяви про примусове виконання рішення, яку подає представник стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження. На кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувачу необхідно подати окрему заяву про примусове виконання рішення.

У разі надходження на рахунок органу ДВС коштів, стягнутих з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), достатніх для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника, виконавець після підготовки розпорядження державного виконавця винесе постанову про закінчення виконавчого провадження.

Також витрати виконавчого провадження складатимуться з мінімальних та додаткових витрат.

Виконавець виноситиме постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про його відкриття (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень ЄСПЛ) та надсилатиме її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Мінімальні витрати виконавчого провадження складатимуться з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов'язаних з винесенням постанов про:

відкриття виконавчого провадження;

стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується);

стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується);

стягнення витрат виконавчого провадження;

закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).

Витрати, пов'язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження:

виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари);

пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв'язку)).

До додаткових витрат виконавчого провадження належать витрати, які не визначені як мінімальні.

Якщо під час примусового виконання рішення органом ДВС (приватним виконавцем) було здійснено додаткові витрати, виконавець на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум винесе постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень ЄСПЛ), в якій зазначить розміри та види додаткових витрат, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні.

Державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі.

Якщо витрати було здійснено за рахунок авансового внеску стягувача, ці кошти перераховуються стягувачу як повернення авансового внеску за рахунок стягнутих з боржника витрат виконавчого провадження. У разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа невикористаний авансовий внесок повертається стягувачу не пізніше трьох робочих днів з дня винесення відповідної постанови.

Також, нагадаємо, що Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції положення частини другої статті 26 Закону «Про виконавче провадження» щодо підтвердження сплати для відкриття виконавчого провадження авансового внеску в розмірі 2 % суми, що підлягає стягненню (тобто для відкриття виконавчого провадження не потрібно платити авансовий внесок).

Виконавці відразу дізнаються про шлюб і нове ім'я боржника Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк Міністерством юстиції України визначено, яким чином відбуватиметься інформаційна взає

Рейтинг користувача:  / 0

Виконавці відразу дізнаються про шлюб і нове ім'я боржника

 

Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк

 


Міністерством юстиції України визначено, яким чином відбуватиметься інформаційна взаємодія автоматизованої системи виконавчого провадження та Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Така взаємодія необхідна для оперативного отримання державними та приватними виконавцями відомостей про боржників, необхідних для здійснення виконавчого провадження.

Відповідний наказ прийнято Міністерством юстиції 3 липня 2019 року№ 2008/5 «Про інформаційну взаємодію автоматизованої системи виконавчого провадження та Державного реєстру актів цивільного стану громадян», зареєстровано в Міністерстві юстиції 4 липня 2019 року за № 737/33708. Наказ наберає чинності з дня його офіційного опублікування.

Адміністратор автоматизованої системи виконавчого провадження та Державного реєстру актів цивільного стану громадян має вжити заходів, необхідних для впровадження технічної можливості реалізації затвердженого Порядку протягом 4 місяців з дати набрання чинності наказу.

До запровадження такої взаємодії адміністратор має забезпечити отримання виконавцями під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян через безпосередній доступ на підставі договору, укладеного з адміністратором зазначеного Державного реєстру.

Інформаційна взаємодія полягає у доступі до відомостей Державного реєстру про шлюб, його розірвання; зміну імені, смерть фізичних осіб, які є боржниками, під час виконання державними та приватними виконавцями судових рішень та рішень інших органів.

Для захисту персональних даних фізичної особи, які передаються та приймаються в порядку інформаційної взаємодії, впроваджуються організаційно-технічні заходи, що забезпечують захист конфіденційної інформації.

Доступ до інформації про боржника забезпечується шляхом формування виконавцем в автоматизованій системі пошукового запиту до Державного реєстру за такими відомостями: прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) боржника; його дата народження.

Технічну підтримку передачі відомостей забезпечить адміністратор. Електронні дані повинні містити інформацію з Державного реєстру, актуальну на дату та час передання відповіді на пошуковий запит.

Інформація, що передається з Державного реєстру у порядку інформаційної взаємодії, не може бути передана третій стороні, якщо інше не передбачено законом.

Набрав чинності Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк

Рейтинг користувача:  / 0

Набрав чинності Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної"

 

Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк

 


Єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Державний статус української мови є невіддільним елементом конституційного ладу України як унітарної держави.

Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов'язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя.

Дія Закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Порядок застосування кримськотатарської мови та інших мов корінних народів, національних меншин України у відповідних сферах суспільного життя визначається законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України.

Також, Уряд має затвердити Державну програму сприяння опануванню державної мови. Загалом, кожен громадянин України зобов'язаний володіти державною мовою. Держава організовуватиме безкоштовні курси української мови для дорослих та забезпечуватиме можливість вільно опанувати державну мову громадянам України, які не мали такої змоги. Особа, яка має намір набути громадянство України, зобов'язана засвідчити відповідний рівень володіння державною мовою.

Володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків Закон зобов'язує:

вищих посадових осіб держави, народних депутатів;

державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування;

голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників і заступників;

службовців Нацбанку;

осіб начальницького (середнього і вищого) складу Нацполіції, інших правоохоронних та розвідувальних органів, посадових осіб інших органів, яким присвоюються спеціальні звання;

осіб рядового, сержантського і старшинського складу Нацполіції, інших правоохоронних, розвідувальних органів, інших органів, яким присвоюються спеціальні звання;

прокурорів; адвокатів; нотаріусів;

суддів, які обрані чи призначені відповідно до Конституції та здійснюють правосуддя на професійній основі, членів та дисциплінарних інспекторів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, членів Вищої ради правосуддя та інших посадових та службових осіб;

педагогічних та науково-педагогічних працівників;

медпрацівників державних і комунальних закладів охорони здоров'я.

Необхідно зауважити, що з 16 липня 2021 року рівень володіння державною мовою деякими категоріями осіб (зокрема, прокурорами, суддями, членами ВККС і ВРП, держслужбовцями, керівниками закладів освіти) засвідчуватиме державний сертифікат про рівень володіння державною мовою, який видаватиме Національна комісія зі стандартів державної мови. В той же час, якщо особи на 16 липня 2021 року вже обіймають вищенаведені посади, отримувати зазначений сертифікат їм буде непотрібно.

Адвокати, нотаріуси, педагоги, медики з 16 липня 2021 року мають засвідчувати рівень володіння державною мовою документом про повну загальну середню освіту за умови, що такий документ підтверджує вивчення особою української мови як навчального предмета (дисципліни), або державним сертифікатом про рівень володіння державною мовою, який видаватиме зазначена вище Національна комісія.

Нацкомісія зі стандартів державної мови розробить і затвердить класифікацію рівнів володіння державною мовою з урахуванням рекомендацій Ради Європи з мовної освіти.

За результатами проведеного іспиту на визначення рівня володіння державною мовою особа отримає державний сертифікат, що засвідчує один з рівнів за шкалою: початковий рівень A, середній рівень B та рівень вільного володіння мовою C.

У судах судочинство провадиться і діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами та Законом "Про судоустрій і статус суддів". Текст судового рішення має складатися з урахуванням стандартів державної мови.

Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.З 1 січня 2030 року мовою ЗНО за результатами здобуття повної середньої освіти та вступних випробувань є державна мова, крім ЗНО з іноземних мов.

З 16 липня 2020 року наукові видання публікуються державною, англійською та/або іншими офіційними мовами ЄС. У разі публікації англійською та/або іншими офіційними мовами ЄС опубліковані матеріали мають супроводжуватися анотацією та переліком ключових слів державною мовою. Державною або англійською мовою відтоді мають виконуватися дисертації осіб, які здобувають ступінь доктора філософії, доктора мистецтва, доктора наук, або наукові доповіді у разі захисту наукових досягнень, опублікованих у вигляді монографії або сукупності статей у вітчизняних та/або міжнародних рецензованих фахових виданнях, а також автореферати та відгуки опонентів. Такі самі вимоги до публічного захисту зазначених робіт.

З 16 липня 2021 року українською мовою необхідно проводити культурно-мистецькі, розважальні та видовищні заходи. Застосування інших мов під час таких заходів дозволяється, якщо це виправдано художнім, творчим задумом організатора заходу. Публічне виконання та/або публічний показ театральної вистави іншою мовою, ніж державна, в державному чи комунальному театрі супроводжуються перекладом українською мовою за допомогою субтитрів, звукового перекладу чи в інший спосіб. Мовою музейної справи та мистецьких виставок буде українська мова. Українська мова буде також мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні. Фільми, вироблені українськими кінематографістами, розповсюджуватимуться та демонструватимуться в Україні з мовною частиною звукового ряду, виконаною державною мовою, у тому числі шляхом дублювання або озвучення. Національні фільми можуть демонструватися кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів. Українську мову визначено також мовою туристичного та екскурсійного обслуговування.

Використання української мови як обов'язкової для друкованих ЗМІ загальнодержавної і регіональної сфер розповсюдження стане обов'язковим через 2,5 роки; для друкованих ЗМІ місцевої сфери розповсюдження - через 5 років. Друковані ЗМІ буде дозволено видавати іншими, ніж державна, мовами за умови, що одночасно з відповідним тиражем видання іноземною мовою видаватиметься тираж видання державною мовою.

З 16 липня 2022 року набуде чинності норма про те, що інтернет-представництва (в тому числі веб-сайти, веб-сторінки в соцмережах) органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної та комунальної форм власності, ЗМІ, зареєстрованих в Україні, а також суб'єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуватимуться українською мовою. Поряд з версією інтернет-представництв, виконаних українською мовою, можуть існувати версії іншими мовами. Версія українською мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні.

Положення про українську мову в технічній та проектній документації запрацює з 16 липня 2020 року.

Крім того, з 16 січня 2020 року українська мова буде обов'язковою в рекламі. Вона має бути мовою реклами на телебаченні і радіо.

Мовою у сфері охорони здоров'я, медичної допомоги та медичного обслуговування є державна мова. Проте на прохання особи, яка звертається за наданням медичної допомоги чи послуг з медичного обслуговування, її персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін. А положення про те, що заклади охорони здоров'я складатимуть документи, які стосуються стану здоров'я пацієнтів, державною мовою, запрацює з 16 липня 2020 року.

Також, з 16 липня 2020 року запрацює положення про те, що назви аеропортів, портів, станцій, зупинок, власні назви транспортних засобів мають подаватися українською мовою за правилами українського правопису. Зазначені назви можуть передаватися за допомогою літер латинської абетки відповідно до звучання державною мовою. У назвах аеропортів можуть застосовуватися спеціальні ідентифікатори (коди), що складаються з літер латинської абетки і присвоюються аеропортам міжнародними організаціями. З цієї ж дати українська мова стане обов'язковою в діяльності політичних партій.

Слід зазначити, що вводиться посада Уповноваженого із захисту державної мови. Через шість місяців з дня призначення Уповноваженого запрацюють положення про розгляд ним скарг, здійснення державного контролю за застосуванням державної мови, а також про порядок накладення штрафів на суб'єктів господарювання за порушення закону щодо застосування державної мови у сфері обслуговування споживачів.

Також наголошуємо, що прикінцевими положеннями передбачено адміністративну відповідальність за порушення Закону. Введення цієї норми перенесено на три роки з метою дати громадянам достатньо часу для опанування української на належному рівні.

Порушення вимог Закону під час засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування, в актах, діловодстві та документообігу в органах державної влади, органах влади АР Крим і органах місцевого самоврядування, на державних і комунальних підприємствах, в установах та організаціях, інших суб'єктах господарювання державної і комунальної форми власності, у судочинстві та діловодстві у судах України, в органах правопорядку, розвідувальних органах, державних органах спеціального призначення з правоохоронними функціями, на державному кордоні України, у процесі виборів та референдумів, у міжнародних договорах України -накладення штрафу від 3400 до 6800 грн. або попередження, якщо порушення вчинене вперше.

Порушення вимог Закону у сфері освіти, науки, культури, книговидання, у користувацьких інтерфейсах комп'ютерних програм та веб-сайтів, у сфері інформації для загального ознайомлення, публічних заходів, технічної і проектної документації, реклами, охорони здоров'я, спорту, телекомунікацій та поштового зв'язку, транспорту:

тягнуть за собою накладення штрафу від 3400 до 5100 грн.

або попередження, якщо порушення вчинене вперше.

За повторне порушення передбачено суворіші штрафи.

Запрацювала нова електронна послуга – відтепер ТОВ можна зареєструвати онлайн Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк В Україні запрацювала нова електронна послуга, що дозволяє зареєст

Рейтинг користувача:  / 0

Запрацювала нова електронна послуга– відтепер ТОВ можна зареєструвати онлайн

 

Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк

 


В Україні запрацювала нова електронна послуга, що дозволяє зареєструвати товариство з обмеженою відповідальністю, що діє на підставі модельного статуту, онлайн. Така можливість доступна на порталі "Онлайн-будинку юстиції" (https://online.minjust.gov.ua/) та урядовому порталі в розділі "Електронні послуги" (https://www.kmu.gov.ua/ua/servicesfilter#filter).

Така онлайн-послуга дає можливість онлайн-реєстрації ТОВ з можливістю формування необхідної редакції модельного статуту шляхом вибору відповідних пунктів або використання редакції за умовчанням. Одночасно можна подати заяву на застосування спрощеної системи оподаткування та реєстрацію платником ПДВ. Діючі ТОВ, що працюють на підставі власної редакції установчих документів, отримують можливість дистанційно перейти на модельний статут без необхідності відвідувати центри надання адміністративних послуг чи суб'єктів державної реєстрації особисто.

Для того, щоб скористатись онлайн-реєстрацією ТОВ, потрібно авторизуватися у персональному кабінеті "Онлайн-будинку юстиції", сформувати заяву, обрати необхідні опції модельного статуту та накласти електронні підписи засновника (чи заявників). Після цього вказані документи стають доступними державному реєстратору для прийняття відповідного рішення. Розгляд документів здійснюється протягом 24 годин після надходження, окрім вихідних та святкових днів.

Нова онлайн-послуга (як для новостворених, так і для діючих ТОВ) забезпечує можливість дистанційно обрати модель управління, найменування, керівництво, види діяльності, порядок виплати дивідендів, збільшити розмір статутного капіталу та скликати загальні збори. Також можна обрати систему оподаткування, отримати рекомендації та підказки щодо юридичних наслідків вибору кожного з наявних варіантів.

Система за результатом заповнення покрокової онлайн-форми створює заяву на реєстрацію та рішення засновників про створення юридичної особи, в якому зазначається код модельного статуту, що визначає обрані пункти статуту.

Крім того, нагадаємо, що за допомогою порталу «Онлайн-будинку юстиції»можна отримати повторні документи про державну реєстрацію актів цивільного стану (свідоцтва про народження, шлюб, розірвання шлюбу, смерть, зміну імені), а також відповідні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян; здійснити державну реєстрацію громадської організації, зі статусом юридичної особи та багато іншого.

Випадкове зображення

262660910_867914193883842_3442298940761589791_n.jpg

Опитування

Як часто Ви відвідуєте бібліотеку?

Раз на рік - 3.6%
Раз на місяць - 20%
Раз на тиждень - 32.7%
Кожен день - 38.2%
Жодного разу - 5.5%

Total votes: 55

Відео про бібліотеку




Copyright ® 2012; Vyzer O.M.; E-mail: vyzer62@gmail.com